Амосов Микола Михайлович

АМÓСОВ Микола Михайлович (06(19). 12. 1913, с. Ольхове, нині Вологод. обл., РФ – 13. 12. 2002, Київ) – видатний хірург, біокібернетик, філософ, письменник. Засл. діяч н. УРСР (1959), акад. НАНУ (1969) і АМНУ (1993). Ленін. премія (1961). Герой Соц. Праці (1973). Держ. премії УРСР (1978, 1988) та України (1997) в галузі н. і т. Почесна відзнака Президента України (1993). Його іменем названо малу планету № 2948. Закін. Архангел. мед. ін-т (1939) та Всесоюз. заоч. індустр. ін-т (1940). Працював у Моск. НДІ швид. допомоги ім. М. Скліфасовського (1946– 47), гол. хірургом Брянської обл. (1947–52), зав. каф. груд. хірургії Київ. ін-ту вдосконалення лікарів (1955–70), зав. відділу (1960–88), від 1978 – заст. дир. Ін-ту туберкульозу і груд. хірургії МОЗ України, у 1983–88 – дир., від 1988 – почес. дир. Ін-ту серц.-судин. хірургії. Очолював відділ біокібернетики Ін-ту кібернетики АН УРСР (1959–90). Основоположник резекційної хірургії легень і серц. хірургії в Україні, один із провід. хірургів і біокібернетиків. Уперше в Україні почав проводити резекції легень (1952), хірург. лікування серц. хвороб (1955), операції на серці зі штуч. кровообігом (1958); уперше в Рад. Союзі виконав протезування мітрального клапана (1963); уперше в світі створив і запровадив антитромботичні протези клапанів серця (1965). Створив першу в Україні клініку серц. хірургії (1955), яку реорганізував в Ін-т серцево-судин. хірургії (1983). Уперше створив каф. торакальної хірургії та анестезіології в Київ. ін-ті вдосконалення лікарів (1955). Подвижник, який кинув виклик хворобам, старості й смерті; експериментує на собі, доводячи ефективність розробл. системи здорового способу життя (у річищі пошуків ортобіозу І. Мечникова, В. Винниченка, П. Іванова). Очолюючи у 1957–88 відділ в Ін-ті кібернетики АН УРСР, застосував метод моделювання складних систем (за Л. Берталанфі) до пояснення мед.-біол. явищ психіки, природи людини (інтелекту, особистості, тіла), «загального алгоритму розуму», сусп-ва, держави, світу, майбутнього людства. Автор численних есеїстичних, філософських, літературних творів в оригінальному інтелектуально насиченому стилі. 2003 НАНУ заснувала премію ім. А.

Пр.: Хирургическое лечение нагноительных заболеваний легких. К., 1956; Пневмонэктомия и резекции легкого при туберкулезе. Москва, 1957; Очерки торакальной хирургии. К., 1958; Операции на сердце с искусственным кровообращением. К., 1962; Регуляция жизненных функций и кибернетика. К., 1964; Моделирование мышления и психики. К., 1965; Моделирование сложных систем. К., 1968; Саморегуляция сердца. К., 1969; Хирургия пороков сердца. К., 1969 (співавт.); Искусственный разум. К., 1969; Алгоритмы разума. К., 1973; Автоматы и разумное поведение. К., 1979; Нейроподобные сети в робототехнике. К., 1979; Хирургическое лечение тетрады Фалло. К., 1982; Природа человека. К., 1983; Сердце и физические упражнения. К., 1985; Физическая активность и сердце. К., 1989; Терапевтические аспекты кардиохирургии. К., 1990; Кредо. Москва, 1992; Разум, человек, общество, будущее. К., 1994; Преодоление старости. Москва, 1996; Здоров’я. К., 1997; Идеология для Украины. К., 1997; Моя система здоров’я. К., 1997; Експеримент: провал чи успіх? К., 1998.

Тв.: Думи і серце. К., 1967; Записки из будущего. Москва, 1967; ППГ-2266. Записки военного хирурга. К., 1975; Книга о счастье и несчастьях: (Дневник с воспоминаниями и отступлениями). Москва, 1984; Повести. К., 1984; Повести: Книга о счастье и несчастьях. К., 1984; Роздуми про здоров’я. К., 1990; Страна детства. Москва, 1991; Мое мировоззрение. Фастов, 1998; Голоса времен. К., 1998; Світ на порозі 21 століття // Вісн. НАНУ. 1999. № 10.

Літ.: Вручение Ленинской премии профессору Н. М. Амосову // Правда Украины. 1961, 15 июля; Маркусик М. Лауреат Ленінської премії М. М. Амосов // Наука і життя. 1961. № 8; Строковський М. М. В ім’я людини. К., 1962; Беляков В. Шестьдесят минут с Николаем Амосовым // ИК. 1972. № 4; Николай Михайлович Амосов // Хирургия. 1983. № 12; Григор’єв К. Діла і думи Миколи Амосова // Київ. 1983. № 4; Торжевська Г. Вірність думкам, поступ-ка серцю // Вісн. АНУ. 1993. № 12; Абліцов В. Фауст з вулиці Хмельницького // ГУ. 1996, 19 жовт.; Плющ В. Миколі Амосову – 85 // ЛУ. 1998, 24 груд.; Чирва А. Ефект Амосова: Видатному хірургові виповнюється 85 років // Уряд. кур’єр. 1998, 5 груд.; Биологи; Макаренко, Полякова.

І. К. Мойсеїв